Подвиг Лізи Чайкіної Єлизавета Іванівна Чайкіна народилася 28 серпня 1918 року в селищі Руно Тверській області. В 15 років вона стала завідуючою в селищній хаті-читальні, трохи пізніше - рахівником у колгоспі. А в 19 років дівчина вже працювала журналістом у районній газеті. Перед початком Великої Вітчизняної війни Чайкіна закінчила спецкурси для комсомольських і партійних працівників в Калініні (нині - Твер).
Коли фашисти окупували Калінінську область перед Лізою поставивили завдання організувати партизанський загін в своєму районі. Чайкіна привела до лісу 70 надійних хлопців. Вони пройшли стрілецьку підготовку і влилися в партизанську бригаду. Ліза Чайкіна стала командиром розвідгрупи, брала участь в боях, диверсійних операціях.
22 листопада 1941 року Ліза Чайкіна попрямувала до районного центру, щоб з'ясувати чисельність і дислокацію гітлерівського гарнізону. Вона зупинилася біля своєї подруги Марусі Купоровой (на хуторі Красне Покатіще). Місцевий конюх зі своїм сином побачили незнайому гостю і донесли про це в гестапо. Німці увірвалися вночі в будинок Марусі, розстріляли всю її сім'ю, а Лізу заарештували.
Юна партизанка стійко перенесла жорстокі тортури, але не видала жодної інформації не тільки про своїх товаришів і явочні квартири, але навіть свого імені. Її зрадила одна з мешканок хутору (до речі, вона і конюх з сином після звільнення області були віддані під суд військового трибуналу і розстріляні).
Лізу Чайкіну фашисти розстріляли 23 листопада 1941 року. Причому її останніми словами стали: «Наші прийдуть. Перемога буде за нами!»
Відразу ж після звільнення області Лізі посмертно було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Поховали її в братській могилі селища Пено.
Звістка про подвиг Л.Чайкіної облетіла всю країну, всі фронти. Воїни і партизани клялися помститися за смерть Лізи. На території Калінінської області була створена партизанська бригада імені Героя Радянського Союзу Л. Чайкіної. Командував нею молодий хоробрий офіцер С. М. Максименко. Комбриг був лише на чотири роки старший Лізи. Його бригада, що складалася переважно з молодих партизан, завдала великої шкоди ворогові. На калінінської же землі з'явилася ескадрилья літаків-винищувачів імені Лізи Чайкіної. Цієї високої честі удостоїлися льотчики з 630-го винищувального авіаційного полку. Командував ескадрильєю Герой Радянського Союзу Віктор Комаров. На кабінах машин кращої в полку ескадрильї було написано: "За Лізу Чайкіну". Убита, похована в Пено, вона продовжувала жити і боротися.
