Не всі батьки належним чином ставляться до своїх батьківських обов’язків та наражають дітей на небезпеку, залишаючи їх самих вдома. За останні роки в Україні збільшилася кількість нещасних випадків за участю дітей, яких батьки залишали одних на вулиці чи вдома. На даний момент це є суспільно важливою проблемою.
Шановні батьки, законні представники дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування!
З метою недопущення трагічних наслідків, порушення прав дітей, норм чинного законодавства, спеціалісти центру надання соціальних послуг Сумської міської ради звертаються до Вас щодо недопущення випадків залишення дітей без нагляду! Останнім часом в нашій державі почастішали випадки залишення дітей без нагляду дорослих. На жаль, не всі дорослі здатні бути відповідальними за наше майбутнє.
Відповідальність щодо виховання дітей покладена на обох батьків, незалежно від того проживають вони разом чи окремо, оскільки обов’язок здійснювати належне виховання та нагляд за малолітнім є рівним для обох з них, тому неналежне виховання дітей – це правопорушення батьків і, як наслідок, настання відповідальності.
Законодавство передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність батьків за неналежне виховання дітей.
Стаття 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 166 Кримінального кодексу України передбачає, що злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов’язків з догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, карається обмеженням волі терміном від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий термін.
І пам’ятайте: чим молодша дитина, тим рідше і на меншу кількість часу її можна залишати одну. Але, незалежно від віку, не можна залишати дитину без нагляду на ніч або на цілий день.Ви напевно звертали увагу, що герої західних фільмів запрошують сусідських підлітків доглянути за дітьми, поки дорослі сходять в кіно або ресторан. Здавалося б, пара годин відсутності не повинні бути критичними для дитини 10-12 років, і це, дійсно, здебільшого не критично. Вся справа в законах, які в багатьох зарубіжних країнах чітко встановлюють вік, до досягнення якого дитина не може залишатися без нагляду дорослого ні на хвилину. Наприклад, у Великобританії та Німеччині це 14 років. Причому за порушення закону на батьків чекає кримінальна (!) відповідальність.
Світовий досвід
У США діє система забезпечення благополуччя дитини (child welfare system). Найчастіше американські сім’ї стикаються з цією системою після того, як на них подають скарги на насильство над дитиною або на залишення дитини без нагляду, ненадання дитині гідних умов проживання та інше.
Сукупність дій батьків називається «поганим зверненням з дитиною» (child mistreatment) — це дії батьків або опікуна (няні, вихователя, вчителя та ін..), які призвели до смерті, серйозного фізичного чи емоційного збитку, до експлуатації дитини, або до виникнення ризику для життя і здоров’я дитини . Спеціальні державні агентства, які контролюють дії дорослих, не втручаються, якщо дитина постраждала в результаті дій сторонніх людей — цього роду злочинцями займаються правоохоронні органи.
У Великобританії залишення дітей у віці до 14 років одних без нагляду дорослих вважається кримінальним злочином. Створено спеціальне державне Агентство із захисту дітей, якому доручено піклуватися про те, щоб неповнолітні британці не відчували фінансових труднощів, не голодували і не піддавалися насильству ні вдома, ні на вулиці. Велику роль відіграють також британські соціальні служби, які стежать за тим, щоб маленькі діти не залишалися без нагляду дорослих.
У Німеччині передбачена кримінальна відповідальність за залишення дитини до 14 років одного ( без нагляду батьків або дорослих) навіть на 10-15 хвилин.
