Батькам майбутніх першокласників

Багато батьків перебувають перед важким вибором: відправляти дитину в перший клас або все ж ще на рік залишити в дитячому саду. Хтось вважає, раз дитині 6 років, то, звичайно пора, хтось вважає, що в 6 років в школу йти рано і продовжує дитинство ще на рік. Тут теж потрібно дуже уважно та акуратно, тому дитина може пересидіти й потім йому просто буде нецікаво в школі.

Найбільша кількість питань з цього приводу найчастіше виникає у батьків літніх дітей. Також багато батьків турбуються про те, чи готовий їх дитина до школи в інтелектуальному плані. Найбільш важливою складовою готовності до шкільного навчання є психологічна. Саме на цьому мені хотілося б зупинитися докладніше.

Психологічна готовність до школи — комплекс психічних якостей, необхідних дитині для успішного початку навчання в школі

СКЛАДОВІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ:

1. Мотиваційна готовність— позитивне ставлення до школи та бажання вчитися.

Не забувайте, що Ви готуєте Вашу дитини в першу чергу навіть не до навчання, а до отримання нових знань. Якщо для Вашого малюка школа — це нові друзі, красиві зошити, незалежність від батьків і нічого більше, якщо він всією душею прагне в цю будівлю лише тому, що там, наприклад, годують булочками та можна замість обридлого компоту пити чай, а про таку жахливу ​​річ, як тиха година вдень, ніхто не згадує, то мотиваційна готовність — це те, що у Вашої дитини поки відсутнє. Пам’ятайте, що мотиваційна готовність до школи — це в першу чергу готовність до навчальної діяльності.

2. Вольова готовність— досить високий рівень розвитку довільної поведінки. Говорячи науковою мовою, вольова готовність малюка оцінюється через його здатність ставити мету, описувати план дій для її досягнення, рухатися до поставлених перед собою цілей, можливо, поступаючись чимось менш важливим, і, в кінцевому підсумку, об’єктивно оцінювати результат. Наприклад, чи здатна Ваша дитина спочатку застелити ліжко, а вже потім грати в конструктор? Чи може вона відкласти перегляд улюбленого мультфільму заради допомоги мамі? І якщо так, то навіщо вона це робить? Зі страху перед батьками? З почуття повної довіри — раз сказали, значить треба? Чи тому, що вже сама здатна оцінити свої дії та зрозуміти, коли краще чимось поступитися, а коли можна і розслабитися.
3. Комунікативна готовність— здатність встановлювати відносини з однолітками, готовність до спільної діяльності та ставлення до вчителя, як до дорослого. Тут будуть корисні розповіді про те, хто такий вчитель і чим він займається.
4. Інтелектуальна готовність— достатній рівень розвитку мислення, пам’яті, уваги та ін., Наявність певного запасу знань і умінь.